Перейти до контенту

Епітафії

№1

Вічна пам’ять

№2

Пам'ятаємо, любимо, сумуємо...

№3

Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить і скорбить.

№4

Є сила, що може забрати з життя,
А з пам’яті рідних – ніколи.

№5

Остання шана чоловіку, батьку, дідусю.

№6

На думці ще трохи пожити було,
Та сонце сховалось, за хмари зайшло.

№7

Вічна пам’ять і гіркий біль втрати,
Назавжди залишиться в наших серцях.

№8

Одною квіткою земля бідніша стала.
Одною зіркою багатші стали небеса.

№9

Спи спокійно. Пам’ять про тебе
Буде вічно жити в наших серцях

№10

Той день, коли твій голос згас
І серце перестало битись,
Став самим страшним днем для нас,
І ми не можем з цим змиритись.

№11

Хай сонце з високого неба
Зігріє могилу твою,
А вітер тихенько шепоче
Про тугу велику мою.

№12

Нехай вітер тебе заколише,
Ніжну пісню співають пташки.
Спи спокійно – ми будем молитись
За спасіння твоєї душі.

№13

Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря.
Та не зітруться ті всі рани,
Що принесла нам смерть твоя.

№14

Серце стискається сильно,
Гірко плаче душа.
Більшої втрати немає,
Як втрата Вашого життя.

№15

Господь покликав до себе і мене
І жоден гріх мій, знаю, не мине.
Молітеся за мене на землі -
Єдине, що потрібно ще мені.

№16

Пішов від нас ти дуже рано
Ніхто не зміг тебе спасти.
На серці в нас глибока рана,
Поки живі ми - з нами ти.

№17

Так сонечко світило гарно,
Коли всі разом ми жили.
Пішов від нас ти дуже рано,
Пам’ять про тебе ми зберегли.

№18

Такого рідного святого,
такого доброго, як ти
Такого щирого, простого
Вже нам ніколи не знайти.

№19

Твоїм теплом були і ласкою зігріті,
Ми поховали тут все найдорожче в світі,
Від всіх життєвих мук душа твоя спочине,
А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.

№20

Тебе нещастя від сім’ї забрало,
То спи спокійно у могилі цій
В житті тебе любили, поважали,
А зараз серце крає горя біль.

№21

Сумує родина, дружина і діти,
І скотиться гірка сльоза ще не раз.
Останній дарунок — цей пам’ятник й квіти
З скорботою й шаною, любий, від нас.

№22

Схиляють голови сумні
Дружина, діти та онуки.
Прийміть уклін наш до землі
І тугу вічної розлуки.

№23

Коханий, милий, дорогий,
Життя без тебе зупинилось…
І замість сонця — дощ іде сумний,
І серце не змирилось.

№24

Татко, любий наш, прости,
Що не зуміли зберегти тебе.
Тепер на Бога уповаєм,
Хай Він тебе оберігає.

№25

Любий татку наш,
Недовго жив ти з нами.
Любов, печаль і біль в душі
Лишив ти нам і мамі.

№26

За ніжність, щирість і любов,
За працьовиті Ваші руки.
Низький складаємо уклін -
Дружина, діти та онуки.

№27

Ти був твердиня нашої хати,
Ти був у всьому голова.
Як же нам любий, тяжко забути.
Змиритись з тим, що тебе вже нема.

№28

Ти чесно жив, любив життя.
І ось пішов у небуття.
Та залишив ти світлу пам’ять
І вічно будеш, любий з нами.

№29

Ти згасла, немов зранку світ зорі,
А ми лишились у смутку і журбі.

№30

Пам’ять про тебе — цей чорний граніт,
Дивлюсь на могилу , а серце болить,
І гірко заплачу, дрібними сльозами,
Чому тебе , рідна, немає між нами.

№31

Нехай зігрівають твою домовину
Сонечко вдень, а місяць вночі.
Спи спокійно наша мамо, бабусю,
Вічна і добра пам’ять тобі.

№32

Ми кажем Вам спасибі, рідна мамо!
Бо Ви вказали шлях, яким у світ іти
Через століття до вершин високих
Ваш образ в серці будемо нести.

№33

Ніхто тебе, спасти не зміг,
Пішла з життя ти дуже рано.
Залишила смуток і печаль.
В серцях лишилась глибока рана.

№34

Спи синочку дорогий,
Сумно нам без тебе,
Не приходиш ти до нас,
Тільки ми до тебе.

№35

Недолюбив ти, недомріяв,
Не оцінив красу життя.
Єдиний сину, гордість і надія,
Чому назад немає вороття?

№36

Ти був для нас неначе пташка,
І щебетав, як соловей.
Без тебе жити сумно й важко,
І серце плаче ніч і день.

№37

Такого щирого, простого,
Такого рідного, як ти.
Такого доброго нам сина
Ніколи більше не знайти.

№38

Серця в нас розбиті, доню,
Втрата без міри важка.
Рано ти землю покинула,
Пташечко наша ясна.

№39

Спи спокійно,наша доню,
Сумно нам без тебе.
Ти до нас вже не прийдеш,
Тільки ми до тебе.

№40

Ти сходу сонця не діждалась,
Закрила очі назавжди.
Тебе ми любим, пам’ятаєм.
За все нам, донечко, прости.

№41

Любов і ніжність
Віддаєм тобі,
А вічну пам’ять
В серці залишаєм.

№42

Такої милої, святої,
Такої доброї, як ти,
Такої щедрої, простої,
Нам вже ніколи не знайти…

№43

Вогонь життя неждано згас
Печаль і смуток серце ранять
Низький уклін тобі від нас
І вічна пам’ять…

№44

Нехай вітер тебе заколише ,
Ніжну пісню співають пташки.
Спи спокійно – ми будем молитись
За спасіння твоєї душі.

№45

У журбі ми кожну хвилину
Твоє згадуєм світле ім'я.
Спи спокійно,наша люба
Дружина і мамо,
Нехай легкою буде земля.

№46

Чому так рано обрій Ваш угас,
І так раптово Ви пішли  від нас.
Та доки ми на світі будем жити,
Не згасне пам’ять, не зів’януть квіти.

№47

Минуть роки, спливуть тумани,
На землю знов зійде зоря,
Та не загоїть тої рани,
Що ваша смерть нам принесла.

№48

Неначе день, пройшов цей рік.
Як швидко час минає.
Ти вже не ступиш на поріг –
Тебе із нами вже немає.

№49

Ти не пішов від нас у небуття,
Ти в наших душах будеш вічно жити,
Бо щирим, відданим було твоє життя,
Ти будеш з неба ясною зорею нам світити.

№50

Тебе немає – скільки хочеш – клич,
Сама печаль повисла над землею,
І сумно, що серед тисячі облич
Більш не зустрінеш посмішки твоєї.

51

Все пам’ятаємо: твої слова, усмішку
І радощі, тривоги кожен раз,
Та до могили стоптана доріжка,
Минуле вже не вернеться до нас.

52

Прости нас, Боже милосердний.
Ми щиро просимо тебе
Цю душу в Царстві пом’янути,
А вічна пам'ять хай живе.

53

Ми тебе будем завжди пам’ятати,
Стежку до могили будемо топтати,
Свічечку запалимо, помолимось Богу,
Попросимо,щоб до раю вказав тобі дорогу.